Багато хто чув про ситуації, коли в звичайній розетці, розрахованій на 220 вольт, напруга раптово зростала до 380, а хтось, можливо, навіть стикався з цим явищем

Багато хто чув про ситуації, коли в звичайній розетці, розрахованій на 220 вольт, напруга раптово зростала до 380, а хтось, можливо, навіть стикався з цим явищем. Як правило, такі скачки залишають на пам’ять кілька електроприладів, які вийщли з ладу, а також болісний пошук винуватих – того самого електрика, який «щось наплутав» і «неправильно підключив». Між тим, проблема може бути зовсім не в електриці. Розберемося, в чому причина скачків напруги…

Як правило, електроенергія подається на об’єкт (будь то магазин, квартира, житловий будинок) за допомогою трифазної мережі. Вона являє собою, суворо кажучи, 4 проводи, три з котрих знаходяться під напругою (це фази) і один є "нулем". При цьому між нулем і однією з фаз напруга складає 220 вольт, а між двома фазами вона завжди дорівнює 380 вольт.

Отже, трифазна електромережа «заходить» на об’єкт і тягнеться до щитової, де до кожного автоматичного вимикача підходить нуль і одна з фаз. Таким чином, від автомату до розетки або іншої електроточки йде два проводи – нульовий і фаза, котрі разом дають напругу 220 вольт.

При цьому гарний електрик постарається якомога більш рівномірно розподілити навантаження між трьома фазами – так розетка для кондиціонеру може бути підключена до фази А і нуля, холодильне обладнання – до фази В і нуля, обігрівач – до фази С і нуля.

Так звідки ж виникає 380 вольт? Все починається з обриву основного нульового проводу перед щитовою або безпосередньо в ній самій. Це може статися з різних причин: неякісний електромонтаж, природний знос проводки, ослаблення контактів через перепад температур (в результаті чого провод нагрівається і може перегоріти)… Як би там не було, нульовий провод обірваний. Що відбувається в цьому випадку?

Як я вже казав, кожна з трьох фаз, які підходять до об’єкту, несе на собі якесь навантаження, оскільки до неї підключена певна кількість електроустаткування. І все це електроустаткування також підключене до нульового проводу, котрий, як ми пам’ятаємо, обірваний перед щитовою.

Припустимо, до фази А і нуля підключена холодильна камера, до фази В і нуля – розетки для обігрівачів. Оскільки нуль далі щитка нікуди не йде, виходить, що він поєднує холодильну камеру і обігрівачі, які підходять до двох різних фаз. А напруга між двома фазами, як ми пам’ятаємо, складає 380 вольт. В такій ситуації фаза А через будь-який підключений до неї прилад (в нашому прикладі це холодильна камера) проходить на нульову колодку і звідти – по нульовому проводу – йде до розеток для обігрівачів. Таким чином, в розетці замість нуля і фази із напругою 220 вольт виходить дві фази із напругою 380 вольт, і техніка, яка в неї включена, починає перегорати.

Зрозуміло, що ситуація, коли перегорає або обривається нульовий вводний кабель – досить рідка, але, тим не менш, вона може статися, причому із найдорожчими наслідками. То ж як захиститися від цього?

Одразу скажу, що такі пристрої, як ПЗВ і вимикач-автомат тут не допоможуть (хоча для інших випадків вони дуже корисні і навіть необхідні). Для захисту від високої напруги на вводі електромережі на об’єкт або в щитовій необхідно встановити реле контролю верхньої і нижньої напруги (наприклад, Ресанта АЗМ-40А або іншу модель із тим самим принципом дії).

Такий пристрій виконує захисне відключення електромережі при перепадах напруги понад 265 вольт або нижче 170 вольт протягом однієї секунди. Як тільки напруга нормалізується, реле автоматично підключає мережу із затримкою в 2-3 хвилини. Як показує практика, реле контролю буде корисним придбанням не тільки для магазинів та інших комерційних об’єктів, але також для житлових будинків і квартир, оскільки перепади напруги в наших мережах, на жаль, не рідкість (навіть при цілком справному «нулі»).

Олександр Терещенко
10118